Владимир Владко - Аргонавти Всесвiту (на украинском языке)

Галя кивнула головою: це вона знала, хоча й не так точно.

- Проте ви знаєте також, що радiй розкладається надзвичайно повiльно, i наука не знає засобiв прискорити такий розпад, - продовжував академiк Риндiн. - I тому ми не можемо практично використати його енергiю. Наука навчилася користуватися нею тiльки для медичних потреб,- до речi, i ми маємо в астропланi маленьку пробiрку з слiдами солей радiю. I от - виникає питання: чи не може бути в природi якогось подiбного до радiю елемента, що мiг би розкладатися теж сам по собi, як радiй, проте значно швидше? А коли це можливо, то де шукати такий елемент?

Галя слухала з цiкавiстю, яка дедалi зростала: Микола Петрович мав хист розповiдати про найскладнiшi речi надзвичайно просто, зрозумiло - i разом з тим дуже цiкаво!

- Тут ми й наближаємося до тiєї гiпотези, пристрасним захисником якої є наш друг Вадим, - говорив Риндiн. - Вiн i його однодумцi з Всесоюзного хiмiчного товариства мiркували так. Якщо ми припустили iснування елемента номер сто одинадцять, ультразолота, розширивши для цього перiодичну таблицю елементiв Менделєєва, а експерименти i спектральний аналiз довели правильнiсть такого припущення, - то чому не пiти ще далi? Чому не розширити таблицю Менделєєва за межi iснуючого сьомого ряду i не припустити iснування восьмого перiоду, пiдкореного тим самим законам, якi дiють у вже вiдомих нам семи перiодах? Треба визнати, що ця гiпотеза, хоч i дуже смiлива, не така вже неймовiрна - особливо пiсля того, як дослiднi данi пiдтвердили iснування гiпотетичного закiнчення сьомого перiоду з його ультразолотом... Все розумiєте, Галю?

- Так, Миколо Петровичу, - пiдтвердила дiвчина, не зводячи захоплених очей з Риндiна. Проте вона була захоплена, якщо сказати правду, ще й iншим. Перед нею в новому свiтлi вималювався Вадим Сергiйович Сокiл - смiливий вчений, який, не боячись сперечань з противниками, висував свої науковi гiпотези i наполегливо захищав їх. Для цього, мабуть, треба страшенно багато знати i розумiти все-все, не так, як розумiє зараз Галя, саму тiльки верхiвочку, та й то лише пiсля того, як Микола Петрович докладно з'ясував їй все... а треба знати все чисто, вiд початку й до кiнця - i вмiти самiй придумувати новi теорiї... Нi, Галина Рижко обов'язково мусить стати такою самою вченою, щоб i вона могла не тiльки випадково щось збагнути, а крок за кроком, обгрунтовано i розумно вiдкривати нове в науцi, доводити свою правоту i свої гiпотези.

- Миколо Петровичу, - спитала вона, - а з Вадимом Сергiйовичем iншi вченi не погоджувалися, сперечались?

- Ого, будьте певнi, суперечок було вдосталь, - посмiхнувся Риндiн. Новi теорiї i гiпотези завжди викликають опiр тих, хто звик iти уторованими стежками, це загальновiдомо, люба моя дiвчинко, хоча й досить сумно. Але Вадим, як ви знаєте, має досить твердий характер i переконання, вiн легко не здається, - за що я його, до речi, особливо люблю. I вiн наполегливо доводив, що восьмий перiод таблицi Менделєєва можливий, що не слiд спинятися на пiвдорозi, а треба смiливо просувати науку далi й далi. За його гiпотезою виходило, що коли припустити iснування восьмого перiоду таблицi Менделєєва, то iснуючий в ньому елемент номер сто двадцять може повторити властивостi вже вiдомого нам радiю, виявитися найближчим його родичем, проте вже iз значно яскравiше виявленими особливостями радiоактивностi. Такий новий уявлюваний елемент Вадим i його однодумцi умовно назвали iнфрарадiєм. I твердили, що цей ще не вiдкритий елемент, iнфрарадiй, буде потужним джерелом енергiї. Iнфрарадiй, як припускав Вадим, буде випромiнювати енергiю в мiльйони разiв повiльнiше, нiж ядра урану чи плутонiю, якi розщеплюються в цепнiй реакцiї. Бо там ми маємо справу з вибухом, а не з розпадом, який протiкає постiйно i планомiрно. Втiм, енергiя iнфрарадiю мусить, за iдеєю Сокола, випромiнюватися в сотнi тисяч разiв активнiше, нiж енергiя знайомого нам звичайного радiю. Ви розумiєте, Галю, яким зручним i корисним джерелом енергiї мiг би бути такий елемент, як iнфрарадiй?

- I Вадим Сергiйович гадає тепер, що... - Галя Рижко не наважувалася закiнчити своє запитання: надто вже все це було важливим i серйозним, щоб її зеленувато-сiрi камiнцi, такi непривабливi на вигляд, могли бути могутнiм iнфрарадiєм!

- Так, вiн гадає, що ви вiдкрили на Венерi iнфрарадiй... вiрнiше сказати, якiсь солi iнфрарадiю. I дуже добре, що тiльки солi, iнакше ви не вiдбулися б тiльки опiком, - закiнчив Микола Петрович. Вiн знову взяв у руки один з камiнцiв, принесених Галею, i пiднiс його до очей, уважно розглядаючи.

- А на Землi немає iнфрарадiю? - спитала ще Галя.