Айзек Азимов - Фундація

— Він може передбачити її на п’ятнадцять століть уперед.

— Хай буде п’ятнадцять століть. Але чому ж він учора не передбачив події цього ранку й не попередив мене? Вибачте. — Ґаал присів і опустив голову на одну зі спітнілих долонь. — Я добре знаю, що психоісторія — це статистична наука й не може передбачити долю окремо взятої людини хоч би з якою точністю. Зрозумійте мене, я засмучений.

— Але ви помиляєтеся. Доктор Селдон припускав, що вас заарештують сьогодні вранці.

— Що?

— Мені дуже шкода, але це правда. Комісія дедалі ворожіше ставилася до його діяльності. Нові люди, які приєднувалися до групи, відчували все більше перешкод. Графіки показали, що в наших інтересах тепер довести питання до кульмінаційного моменту. Сама Комісія реагувала дещо повільно, тому доктор Селдон відвідав вас учора, щоб змусити її прискоритися. Жодної іншої причини в нього не було.

У Ґаала перехопило подих:

— Я обурений…

— Будь ласка, не треба. Це було необхідно. Вас обрали без будь-яких особистих причин. Ви повинні розуміти, що плани доктора Селдона, які він розробляв з усіма математичними обрахунками понад 18 років, включають усі можливі варіанти розвитку подій з усіма значними ймовірностями. Це одна з них. Мене послали лише для того, щоб запевнити вас, що вам не треба боятися. Усе закінчиться добре: для проекту — майже напевно, для вас — із найбільшим ступенем вірогідності.

— Назвіть цифри, — зажадав Ґаал.

— Для проекту понад 99,9 %.

— А для мене?

— Мені сказали, що ця ймовірність дорівнює 77,2 %.

— Тобто я маю більш ніж один шанс із п’яти бути засудженим до тюремного ув’язнення або смерті.

— Імовірність останнього варіанта складає менше відсотка.

— І то правда, що таке для розрахунків одна людина… Приведіть до мене доктора Селдона.

— На жаль, не можу. Його самого заарештували.

Двері відчинилися. Ґаал не встиг навіть скрикнути. До камери зайшов охоронець, наблизився до столу, узяв диктофон, оглянув його з усіх боків і поклав у кишеню.

Авакім спокійно сказав:

— Мені буде потрібен цей інструмент.

— Ми, адвокате, дамо вам інший. Такий, що не випромінює статичне поле.

— У такому випадку моя розмова завершена.

Ґаал глянув йому вслід і залишився один.

Судовий процес (Ґаал припускав, що це саме він, хоча це дійство було мало схоже на ті складні юридичні процедури, про які він читав) тривав недовго.

Минав третій день. Однак Ґаалові вже було важко згадати, як усе починалося.

Його самого дзьобали мало. Важка артилерія тренувалася на докторі Селдоні. Проте він був незворушним. Для Ґаала він став єдиною точкою стабільності, що ще залишилася в цьому світі.

Публіка була нечисленною — переважно барони Імперії. Пресу та громадськість на засідання не допустили, і були великі сумніви, що багато сторонніх людей знали про процес над Селдоном. Усе відбувалося в атмосфері відвертої ворожості до підсудних.

П’ятеро членів Комісії громадської безпеки сиділи за столом на підвищенні. Багряно-золоті мантії та щільно посаджені блискучі пластикові кашкети свідчили про їхні суддівські посади. У центрі — Головний Комісар Лінг Чен. Ґаал ніколи не бачив такого визначного лорда й спостерігав за ним із захопленням. Протягом усього процесу Чен не сказав майже нічого. Він сидів з таким виглядом, що було зрозуміло — розмовляти тут він вважає нижче за свою гідність.

Адвокат Комісії звірився зі своїми записами та продовжив допит Селдона, який все ще сидів на лаві підсудних:

Питання. Що ж, докторе Селдон, розберімося. Скільки людей на цей час бере участь у вашому проекті?

Відповідь. П’ятдесят математиків.

П. Включно з доктором Ґаалом Дорніком?

В. Доктор Дорнік — п’ятдесят перший.

П. О, то виходить, що їх п’ятдесят один? Подумайте добре, докторе Селдон. Може, їх п’ятдесят два або п’ятдесят три? А то, може, і більше?

В. Доктор Дорнік ще офіційно не зарахований до штату моєї організації. Коли буде зарахований, тоді буде п’ятдесят один. Наразі їх п’ятдесят, як я й казав.

П. А їх не може бути близько ста тисяч?

В. Математиків? Ні.

П. Я не казав про математиків. Якщо брати фахівців різних галузей, то у вас працює сто тисяч людей?

В. Так, у цьому сенсі ваша цифра може бути правильною.

П. Може бути? Я кажу, що це так і є. Я кажу, що кількість людей, які задіяні у вашому проекті, становить 98 572 особи.

В. Я вважаю, що ви додали сюди жінок і дітей.

П. (підвищуючи голос) Я хочу сказати, що їх 98 572. Тут немає про що сперечатися.