Борис Ляпунов - Людина дивиться в завтра

Біологічна техніка «навіть саме словосполучення здається нині фантастичним. Проте ми живемо в такий час, коли дійсність наздоганяє і випереджає мрію.

Біоніка поки що не стала інженерною наукою в цілковитому розумінні цього слова. Вона ще тільки намацує шляхи майбутніх практичних рішень. Однак уже нагромаджено численну кількість фактів, які ще треба осмислити, вивчити, привести в систему. І тоді явища живої природи допоможуть інженерові в його пошуках найвигідніших, найрозумніших, рішень тих завдань, що перед ним висуне майбутнє.

Отже, ми з вами пройшли дорогами, якими веде нас у майбутнє уява інженера. Інженера, котрий мріє про нечувану енергетичну могутність людства, про машини для незвичайних подорожей «в тому числі й космічних… Інженера, який мріє збагатити техніку, вдавшись до великого вчителя «природи… Інженера «творця грандіозних планів перетворення планети, щоб на ній краще і зручніше жилося…

І коли уявити собі цей світ завтрашнього дня, пройшовши тим самим маршрутом мрії, накидати контури Прийдешнього «хоча б у найзагальніших рисах, «то перед нами розгорнеться велична картина.

Достаток енергії приведе до нечуваного розквіту промисловості і сільськогосподарського виробництва, до швидкого освоєння колись диких районів Землі. Лінії енергопередач «хвильоводних чи бездротових «опережуть усі континенти, всю земну кулю. Більше того «електромагнітні енергетичні канали простягнуться й за межами планети «від космічних станцій, від Місяця та інших форпостів освоєного космосу.

Однак і це ще не все. Відбудуться якісні зрушення, зумовлені розвитком енергетики в нечуваних досі масштабах.

«Наявність великих кількостей дешевої електроенергії, «говорить академік М. М. Семенов, «дозволить одержувати практично необмежену кількість матеріалів, спростити способи їх виробництва.

…Величезна потреба виникне на той час у полімерних матеріалах, виробництво яких за масштабом буде наближатись до виробництва металів. Усі запаси природних газів, нафти й вугілля доведеться спрямувати саме на це, а також взагалі на створення різноманітних органічних речовин. Це якраз і буде забезпечуватися широким застосуванням електроенергії замість газу, нафти й вугілля.

Сільське господарство і харчова промисловість будуть повністю електрифіковані та автоматизовані. При наявності надлишку дешевої електроенергії виробництво добрив буде дуже спрощене і може розширитись до яких завгодно масштабів. Іригація безводних районів із застосуванням пластмасових плівок для утримання вологи як під шарами землі, так і над рослинами, обігрівання ґрунтів на Півночі з застосуванням величезних парників та оранжерей, що мають штучне освітлення, дозволить всюди збирати високі врожаї овочів і в багатьох випадках двічі на рік. Величезні ресурси електроенергії дадуть змогу в широких масштабах опріснювати воду з морів та солоних озер.

Повна автоматизація виробництва приведе до того, що загальнокорисний робочий день скоротиться до трьох-чотирьох годин. А решту часу люди приділятимуть своїм улюбленим заняттям: спортові, садівництву, художній самодіяльності, народним театрам, творчим заняттям мистецтвом та літературою і, особливо, наукою й технікою в чудових громадських лабораторіях, які стануть центрами масового розвитку науки.

Так я уявляю собі життя в XXI столітті, столітті суцільної електрифікації».

Нові транспортні машини дозволять стерти останні білі плями з економгеографічних карт. Слідом за розвідкою Крайньої Півночі і тропічного поясу півдня настане черга їх планомірного освоєння. В орбіту господарської діяльності людини ввійдуть величезні райони, в її розпорядженні будуть велетенські ресурси.

Якими ж уявляються нам риси Прийдешнього? Візьмемо хоч би Океан. Саме життя вимагає підкорення водної стихії «від поверхні до дна. Епоха Океану настає з такою ж неминучістю, з якою настала свого часу епоха космосу. Людство змогло прорватися у світовий простір. Людство зможе також освоїти глибини, освоїти океанське дно, і це вже справа найближчих десятиріч, почасти «навіть років.

Воістину невичерпні ресурси «харчові й хімічні «ховають у собі води, що заповнюють океанське ложе. Це величезний гідроенергетичний резерв Землі. Не випадково тому освоєння Океану справедливо вважають завданням не меншої ваги, ніж підкорення космосу.