Андрій Микулин - Концентраційні табори в Совєтському Союзі

45. Вологда. Місто Вологда є центр Вологодської области РСФСР. Навколо Вологди та по всій області знаходиться численна кількість концтаборів під ч. 158. З усіх таборів відомо про існування 18 таборових пунктів. Більшість в'язнів працює на лісорозробках. Вологодська область є також місцем для заселення депортованих з поневолених Москвою неросійських країн.

46. Волховлаг. Управління таборів знаходиться в м. Волхов, Ленінградської области. До 1941 року табори називалися «Волхострой», які будували велику гідроелектрівню. В'язні в більшості працювали при обслузі Волховської гідроелектрівні на р. Волхов. Після ліквідації концтаборів в'язні знаходяться на будівництві «Ладогстрой».

47. Воркуталаг. Поштова скринка 244/І-32. Воркутські концтабори знаходяться в Комі АССР, Ненецькій Національній та Ямало-Ненецькій національних округах. Управління концтаборів розташоване в новозбудованому місті Воркута, за північним колом, яке є центром вугільного комбінату «Воркутвугілля». 1941 року руками в'язнів закінчено будову залізниці Котлас-Воркута, якою тепер перевозиться вугілля через Котлас та по залізниці Архангельськ-Вологда до м. Щербаково (кол. Рибінськ), де збудовано величезний, мілітарного значення, металюрґійний комбінат.

Стара адреса двох груп концтаборів була: поштова скринька ч. 233-Р і ч. 223. Всіх в'язнів до 1954 року нараховувалося приблизно до 145.000, а 1954 року — до 120.000. Відомими є табори ч. 224/1 до 224/61, тобто 61 табір. Згідно з зізнаннями поворотців-чужинців, на Воркуті нараховується до 50 шахт, у яких працюють в'язні. Головний табір має адресу: поштова скринька ч. 244/19. Табір ч. 244/32 є спеціяльного призначення для покараних в'язнів з суворим режимом. Концтабір ч. 51 виробляє цеглу, а ч. 61 — цемент. До 90 % складу в'язнів — це засуджені за статтею 58.

В 12-му таборі ч. 223-Р «Предшахтная» ув'язнено понад 1.500 жінок, які працюють на будівництвах, земляних працях та сортуванню каміння. 14-те управління концтаборів керує ремонтно-механічними майстернями (РММ), які фактично не є майстернями, а заводом. 16-те та 17-те управління керують цегельними заводами на яких працює 9.000 жінок.

Крім того, Воркутлаг має окрему тюрму та санітарне містечко, яке фактично є концтабором для інвалідів і хворих в'язнів.

На Воркуті відбулося в червні 1953 року повстання проти компартії та російсько-совєтської влади.

48. Витегралаг, Воголодська область, Витеграський район. Табір має ч. 212 і знаходиться над р. Витегра, що впливає до Онезького озера. В'язні працюють на Онезькій іригаційній системі, лісорозробках та в копальнях.

49. Весляна, Комі АССР, на віддалі 50 км. від залізниці Котлас-Воркута — в західно-північному напрямі. Належав до Ухто-Печорських таборів. Тепер до Пєчорстрой.

50. Горький(кол. Нижній Новгород) на р. Волга. Управління табору знаходиться в місті і відоме під ч. 165. Є відомими 12 таборових пунктів. В'язні працюють на лісорозробках, суднобудівельному заводі та вантажниками на річковому причалі.

51. Джезказганлаг. Знаходиться в Казахстані. Табори розташовані в районах міст Джезказгану, Балхаш, Егабастуз-Уголь, Акмолінськ. Головне управління знаходиться в м. Кінгір, яким у 1952 році керував полковник МВД. Управління охоплює декілька груп таборів, з яких є відомими вісім окремих концтаборів, серед них два жіночих. Всі табори також мають ще назву «Каралас».

В таборах Джезказгану відбулося 1953 року повстання в'язнів. Згідно з свідченнями поворотців, більшість таборів після повстання зліквідовані, а в'язнів перевезено до інших концтаборів СССР.

52. Дрожковка. Місце розташування невідоме. Згідно з свідченнями поворотця, табір мав 2 000 в'язнів і знаходиться в Татарській АССР.

53. Дніпропетрівське. Металюрґійний центр України. Місто розташоване на правому березі Дніпра. Згідно з останніми відомостями, табори ліквідовані. Функціонує лише тюрма для політв'язнів.

54. Донбас. Центр вугільної промисловости України. Табори розташовані навколо промислових міст та на копальнях. Відомими є концтабори в Краснопіллі і Кадіївці. В'язні працюють на будівництвах шахт, урядових будинків, каналізації та шосейних шляхів. В більшості — це військовополонені з другої світової війни.

55. Дерев'янськлаг, Вологодська область, РСФСР. Місце для заслання депортованих поневолених Москвою неросійських народів та звільнених з концтаборів, яким МВД заборонило жити в центральних областях європейської СССР або на місці минулого замешкання.