Леон Дегрель: Лист Папі Римському

Якими б великими не були аудиторії першого "Голокосту" та його вплив на тупиць — це була всього лише грандіозна голлівудська фальшивка, що відрізнялася рідкісною вульгарністю. Метою фільму було спустошити кишені мільйонів неосвічених глядачів. Завданий їм збиток міг бути лише тимчасовим, оскільки неможливо було довго не помічати фарсовий характер його безглуздостей. Він не витримав би добросовісного історичного аналізу.

З іншого боку, Святий Отець, Ваш власний "Голокост" буде урочисто знятий в Освенцімі. У ньому буде діяти справжній Папа у всій пишності папського облачення, помазаний творити істину. Існує реальна небезпека, що в очах християнського світу, обманутого блюзнірськими махінаторами, цей "Голокост номер 2" з Папою перед священним вівтарем стане майже божественним підтвердженням усієї пропаганди, виношувану проповідниками ненависті і лихварями. Це особливо проявиться у момент Жертвопринесення.

Ваше нагадування про війну біля польських могил у Монте-Кассіно вже насторожило багатьох віруючих. Якщо вірити повідомленням преси, то у Вас збереглися в пам'яті лише деякі уривчасті і фанатичні уявлення про неї. Ваше демонстративна поява в Освенцімі, Святий Отець, безсумнівно, розтривожить ще більше віруючих, бо, очевидно, що Вас там будуть "водити за ніс", як каже відоме прислів’я. У цьому можна не сумніватися.

Цей релігійний обряд спільної служби може сприйматися Вами як звичайний заклик до довгоочікуваного примирення людей, яке має нарешті витіснити ненависть. Однак гангстери від преси і екрану вже твердо вирішили зіштовхнути Вас з митрою і у Вашій білосніжній сутані прямо у зяючий капкан Освенціма.

"Людина людині вовк", — кажуть сектанти.

"Людина людині брат", — говорить кожен нелицемірний християнин. Всі ми брати: ув'язнений, що мучиться за колючим дротом, і виснажений солдат, який його сторожує зі своєю зброєю. Всі ми, які дожили до 1945 року, повинні прощати і повинні любити: Ви, колишній переслідуваний, що став Папою, і я, колишній воїн, що став ізгоєм, і мільйони людей, які пережили страшну трагедію Другої світової війни, з усіма нашими ідеалами, поривами, слабкостями та помилками. Життя не має іншого сенсу. Бог не має іншого сенсу.

Що ще має сенс на самому кінці?

Незважаючи на духовну безсоромність, пов'язану з тим, що Папа стає на чийсь бік в невирішених історичних суперечках, і незважаючи на бризкаючих ненавистю фанатиків, які без зволікання скористаються драматичним характером Вашої поїздки, я — зі свого туманного далека — зверну свої молитви до Вас у той день, коли Ви будете служити спільну месу в Освенцімі.

Залишаюся, Святий Отець, Вашим відданим сином,

Леон Дегрель.