Роман Пономаренко - Бойова група «Байєрсдорф»

Бойова група «Байєрсдорф» складалася з таких частин (зауважимо, що інформацію стосовно чисельності підрозділів узято нами зі спогадів Романа Долинського [21] Долинський Р. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 195. , однак вона може бути не зовсім точною):

Штаб групи.Начальником штабу групи був 43-річний гауптштурмфюрер СС Йоханнес Кляйнов, один із найздібніших німецьких офіцерів в українській дивізії. Інші штабові посади займали українці: начальник розвідки (прізвище невідоме), ад'ютант — ваффен–оберштурмфюрер Михайло Качмар [22] Качмар, давній член ОУН, в 1935–1936 роках був засуджений польським судом. Пізніше закінчив Берлінський політехнічний інститут, де вивчав аеродинаміку та був зв'язковим ПУН з урядом Августина Волошина в Карпатській Україні. Л. Стеткевич так згадував про нього: «Був це молодий, інтелігентний наш старшина. Він любив службу і був вимогливим, але при цьому надзвичайно товариським і культурним. Ніхто ніколи не чув від нього ординарного слова. Він ставився з особливою пошаною до інтелігентів–стрільців або підстаршин. Качмар був рівночасно нашим заступником і опікуном перед свавіллям німців» (Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 27). На цей момент Качмару було 30 років. , капелан — ваффен–унтерштурмфюрер доктор Іван-Всеволод Дурбак. Офіцером зв'язку, що координував взаємозв'язки між штабом дивізії та штабом бойової групи, був ваффен–гауптштурмфюрер Дмитро Паліїв, який добровільно зголосився на цю посаду [23] Тис-Крохмалюк Ю. Фрагменти споминів //Дмитро Паліїв. Життя і діяльність, с. 728. . Особистим перекладачем Байєрсдорфа був український стрілець Юліан Чорний із підрозділу охорони штабу, який знав німецьку та польську мови. Також при штабі знаходився воєнний кореспондент Роман Тилявський. Загальна чисельність персоналу штабу з почетом та охороною сягала 50 осіб.

Шапка облікової картки гауптштурмфюрера СС Йоганнеса Кляйнова. Зверніть увагу на його особистий номер у СС — він був одним з ветеранів організації. Кляйнов доволі суперечлива постать в історії української дивізії, однак усі факти свідчать, що це був компетентний, здібний і сміливий офіцер

Піхотний батальйон.Складався з чотирьох рот, одна з яких була важкою (взводи легких і важких кулеметів, мінометний та саперний взводи). До складу батальйону також входив господарчий відділ для постачання харчів і перевезення солдатського реманенту. Загальна чисельність батальйону сягала близько 500 осіб. Командир — 29-річний гауптштурмфюрер СС Карл Бріштот. Він був одним із найдосвідченіших німецьких офіцерів дивізії, відзначений Германським хрестом у золоті за бої проти Червоної армії на Ленінградському фронті. Командиром 2-ї роти був ваффен–гауптштурмфюрер Богдан Соболевський, а важкої роти — 32-річний оберштурмфюрер СС Герберт Шнеллер, який раніше служив в полку СС «Вестланд», а зараз був командиром 12-ї роти 30‑го добровольчого полку СС. Пост офіцера для спеціальних доручень посідав 22-річний унтерштурмфюрер СС Отто Беккер. Як згадував вояк протитанкового взводу Лев Стеткевич: «Він уособлював зарозумілий тип німця «юберменша». Легковажив всіх не–німців, а навіть старшин. Дуже часто сотник Бріштот мусів його вгамовувати» [24] Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 27. . За непідтвердженими даними ад'ютантом батальйону був ваффен–унтерштурмфюрер Богдан Підгайний, а серед інших офіцерів батальйону — ваффен–оберштурмфюрер Остап Чучкевич.

Легка артилерійська батареяз шести 105‑мм легких польових гаубиць leFH 18/40 на кінній тязі. Батарея складалася із двох взводів, по три гармати у кожному. Командиром батареї був 48-річний ваффен–штурмбаннфюрер Микола Палієнко. Це був один з найдосвідченіших українських офіцерів військ СС, ветеран Російської імператорської армії, в лавах якої воював у Першу світову війну, армії УНР та Війська Польського, де в 1934 році закінчив академію Генерального штабу. Михайло Длябога обійняв посаду вогневого офіцера, а Сергій Рослик та Василь Крайчик очолили взводи. Пізніше, коли бойова група прибула у Любачів, Палієнко фактично перейшов до її штабу, а функції командира батареї перебрав на себе Длябога. Загальна чисельність особового складу батареї сягала близько 300 осіб, з яких майже всі були українці — лише один унтер–офіцер був німцем [25] Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 103. .