Л. Баум - Мудрець Країни Оз

Вони прив’язали дошку левові до спини і капітан Білл обережно переніс на неї Чарівну Квітку.

— Щоб далі від біди, — сказав він, — я йтиму збоку лева і підтримуватиму горщик.

Трот і Дороті їхали разом на спині Голодного Тигра. поставивши між собою клітку з мавпочками. Але Мудрець і капітан Білл змушені були йти пішки, і через те процесія посувалася досить повільно. Кришталевий Кіт невдоволено буркотів, що так вони ніколи не доповзуть до Смарагдового Міста.

Спочатку кіт був дуже сердитий і хмурий, та не встигли вони далеко одійти, як уже кришталевий бешкетник знайшов собі веселу забавку. Довгі хвости мавпочок раз у раз вистромлялися крізь срібні грати клітки, і коли таке траплялось, Кришталевий Кіт спритно хапав їх лапами і тягнув до себе. Мавпочки веоещали, а Кришталевий Кіт заливався сміхом. Трот і Дороті намагались припинити ці недоречні жарти, та тільки вони одвертались, кіт знову смикав мавпочок за хвости, причому він був такий меткий і спритний, що мавпочки не встигали від нього тікати. Вони сердито лаяли кота і термосили грати клітки, але не могли вилізти, і кіт не переставав збиткуватися з них.

Коли ліс залишився позаду і наші друзі вийшли в степові простори Краю Жувачів, почало темніти, і вони змушені були стати табором на ніч, вибравши для цього зручну місцинку поблизу струмка. З допомогою своїх чарів Мудрець створив і поставив рядком на траві три намети, опорядивши їх усім необхідним, щоб друзям було якнайкраще. Середній намет призначався для Дороті і Трот. В ньому стояло два зручних білих ліжечка і два гарненьких стільчики. Другий намет, також з ліжками і стільцями, був для Мудреця та капітана Білла, а третій — для Голодного Тигра, Лякливого Лева, клітки з мавпочками і Кришталевого Кота. Перед наметами Мудрець розпалив вогнище і підвісив над ним чарівний казанок, з якого одразу почав витягати найрізноманітніші гарячі страви до вечері.

Добре попоївши і поговоривши трохи під миготливими зорями, всі розійшлися по наметах, і люди одразу поснули. Лев і тигр також було задрімали, але раптом їх розбудило верещання мавпочок, бо Кришталевий Кіт знову почав їх смикати за хвости. Це вже набридло Голодному Тигрові, і він закричав.

— Перестань бешкетувати! — І, розгледівши в темряві Кришталевого Кота, підняв свою величезну лапу й хотів ударити пустуна. Але проворний кіт ухилився від удару і пазури Голодного Тигра дряпнули по мавп’ячій клітці й погнули у гратах дві срібні дротини.

Тигр знову улігся спати, але мавпочки швидко розвідали, що погнуті дротини дають їм змогу вилізти на болю. Проте вони не залишили клітки, а, порадившись тихенько між собою, повистромляли хвости й принишкли.

Тут Кришталевий Кіт знову підкрався до клітки й щосили шарпнув за один з хвостів. Тієї ж миті всі мавпочки, немов горох, висипались крізь грати, і хоч вони були маленькі, але всією дюжиною подолали Кришталевого Кота, оточивши його з усіх боків і вчепившись йому в кігті, у хвіст, у вуха. Потім вони потягли розбишаку з намету вниз аж до самого струмка.

Мавпочки ще раніше помітили, що береги струмка покриті якоюсь густою і липкою темносиньою грязюкою. Приволочивши туди кота, вони обмазали цією грязюкою все його кришталеве тіло і заліпили йому вуха й очі так, що бідолашна тварина не могла ні чути, ні бачити. Тепер кіт уже не був прозорий і такий товстий шар грязюки покривав його з голови до ніг, що ніхто не зміг би розгледіти ні його рожевого мозку, ні рубінового серця.

В такому вигляді вони притягли кота назад у намет, а самі знову позалазили в клітку.

На ранок грязюка на Кришталевому Котові засохла і він набрав похмурого брудносинього кольору. Дороті й Трот жахнулись, але Мудрець тільки покрутив головою і сказав, що це добра наука Кришталевому Котові за те, що він дратував мавпочок.

Маючи дужі руки, капітан Білл швидко полагодив срібні грати в мавпячій клітці, а потім запитав Мудреця, чи не погодиться він викупати Кришталевого Кота у струмку.

— Тільки не зараз, — відповів Мудрець. — Він заслужив на кару, і я хочу залишити на ньому оцю синю грязюку — таку ж липку та погану, як олійна фарба, — аж до повернення у Смарагдове Місто. Цей дурепа настільки марнославний, що йому буде страшенно соромно, коли люди Країни Оз побачать його в такому вигляді. Та хай на себе нарікає. Іншим разом, певне, уже не чіпатиме мавп.

Але ж Кришталевий Кіт не міг ні бачити, ні чути, і, щоб його не нести цілу дорогу, Мудрець витяг йому грязюку з очей та вушей, а Дороті змочила хусточку і ще начисто їх протерла.