Юліан Семенов - Бомба для голови

— Що в ньому? — спитав командир.

— Міна! Міна! — закричав Айсман. — Радіоміна! Зробіть щось! Її зараз підірвуть!

— Ідіть до мікрофона, — сказав пілот Айсману. — Ось мікрофон!

— Ми ж вибухнемо, розумієте, ми зараз вибухнемо! — перейшов на шепіт Айсман. — Я скажу все, тільки спочатку викиньте це!

— Скільки до кордону? — спитав командир другого пілота.

— Сорок хвилин.

— Але вона мала підірвати той літак! Залишилося сім хвилин! Розумієте? Сім!

— Ми не можемо викинути міну, — сказав командир. — Якщо я відкрию люк, нас розірве повітрям. Ось вам радіомікрофон, ми зв'язані з землею, всі аеродроми слухають нас: передайте на ваш центр, що ви відміняєте вибух… Скажіть їм, що коли наші рідні й рідні людей, які в цій машині, і рідні тих, хто загинув, коли летів Берг, знайдуть їх — їм буде погано. Ну, давайте! У нас є можливість влізти в міську телефонну мережу.

— Алло! — закричав Айсман у мікрофон. — Дайте 96–56–24 Вальтер! Відміни вибух! Міна у Штірліца. Він тут зі мною в літаку!

— І адресу, — попросив Ісаєв, — нас слухають поліція і репортери… Швиденько, їхню адресу…

— Тіргартенштрасе, три. Він чує мене?!

— Так! — сказав Ісаєв. — Повтори це голосніше в мікрофон. Скажи «поліція», ну й так далі. Адресу й телефон. А вже потім ми з'єднаємо тебе з друзями.

Айсман, заціпенілий, блідий, назвав адресу штабу й телефон центру, а потім, поглянувши на годинник, вирвав мікрофон з рук радиста й закричав:

— Вальтер, не роби цього! Поліція! Швидше туди! Вальтер, ти чуєш? Благаю тебе!

— Хто підірвав літак з Бергом? — спитав Ісаєв.

— Вальтер! Не я — Вальтер! Бауер санкціонував!

— Де тіло Кочева? — продовжував Ісаєв.

— Його спалили у Бромбасі в лісі.

— Навіщо ви вбили Дорнброка?

— Він усе сказав Кочеву.

— Що він сказав Кочеву?

— Про водневу бомбу для Ліма. Про все… Про нас… Про партію…

— Про яку партію?

— Про націонал-соціалістську робітничу партію Німеччини! — закричав Айсман. — Штірліц, що ти робиш? Ми зараз загинемо!

— Ви зробили водневу бомбу для Ліма?

— Так.

Ісаєв узяв мікрофон і спитав:

— Земля, ви записуєте показання?

— Так, — відповіли йому.

— Преса у вас?

— Так. Тут Кроне з «Телеграфу».

— Передайте їм, що все буде гаразд, — сказав Ісаєв. — Тільки треба встигнути взяти Вальтера. І поспішіть на їхню спостережну раду. В них зараз засідання. Подзвоніть туди. Вам скажуть, що Айсман зараз виступає і зможе розмовляти з вами через три-чотири години. Це алібі на той час, поки Айсман в Італії. Неодмінно подзвоніть до них. Я хочу послухати, як вам брехатиме Бауер… А з нами все буде гаразд. Не хвилюйтеся, земле. Я вийняв радіозапал ще на аеродромі… Ми з пілотами вирішили погратися з життєлюбним Айсманом. Так, Айсман? Ти добре проковтнув черв'ячка? До зустрічі, земле…

Айсман упав, підклавши ліву руку під живіт, і зразу став рихло безформним. Ісаєв несподівано згадав ту страшну глибинну рибу, яку вони витягли на «самодурі» біля Гагри з гумового човна разом з Мишанею рано-вранці, коли ще не було сонця і сніг було видно на Авадхарі…

«Господи, коли ж це було? — стомлено посміхнувся Ісаєв. — Скоріше б це повторилося там, у Гагрі чи в Удомлі, але щоб неодмінно з Мишанею і без цієї глибинної риби, а, як завжди, у вересні, коли йде ставрида і чайки літають за човнами рибалок, гомінливо лаючись у хисткому синьо-рожевому небі, і чутно, як у санаторіях люди виходять на зарядку і культурники діловито розтягують пошарпані міхи своїх акордеонів…»

— Очухається, — сказав Ісаєв пілотам. — Повіко смикається. Це форма істерики. А може, час хоче виграти. Повертайте, хлопці, на аеродромі нас чекає поліція… Якщо поліція прихопить мене заодно з цим недолюдком, ви, я хотів би сподіватися, дасте показання на мою користь. Чи ні?

Москва — Нью-Йорк — Сінгапур — Берлін

1970

Дифамація(лат. diffamatio — обмова, ганьблення від лат. diffamare — поширювати плітки) — у праві деяких країн публічне розповсюдження відомостей, що ганьблять особу. Дифамація може здійснюватися у письмовій (пасквіль) або усній формах. Під письмовою розуміють поширення дійсних чи вигаданих відомостей, що принижують честь, гідність чи ділову репутацію фізичної особи чи ділову репутацію юридичної особи в друкованих засобах масової інформації.

Аушвіц(нім. Auschwitz) — один із найбільших нацистських концтаборів, що існував з кінця травня 1940 до січня 1945 біля міста Освенцім (Польща). Концтабір Аушвіц був створений за наказом Рейхсфюрера СС Г. Гіммлера від 20 травня 1940. Сучасні історики збігаються у думці, що в Аушвіці було знищено від 1,1 до 1,6 мільйона осіб. Вперше для масового знищення людей Циклон Б (кристалічна синильна кислота або ціанистоводнева кислота, HCN, перекриває клітинний дихальний фермент ферроцітохромної оксидази) був застосований 3 вересня 1941 року у таборі смерті Аушвіц за ініціативи першого заступника коменданта табору Карла Фріча до 600 радянських військовополонених і 250 інших в'язнів. Газ Циклон Б використовувався для вбивства людей у Майданеку, а також в менших масштабах в концентраційних таборах Маутгаузен, Ноєнгамме, Равенсбрюк, Заксенгаузен, Штуттгоф.