Стіґ Ларссон - Повітряний замок, що вибухнув

Анніка перемкнула телевізор на інший канал, та ясності це не додало. Діставши мобільний телефон, вона набрала номер брата — Мікаеля Блумквіста, але почула, що абонент недоступний. Її охопив страх. Мікаель телефонував їй напередодні увечері, вирушаючи до Ґетеборґа, щоб розшукати Лісбет Саландер. І вбивцю на ім’я Рональд Нідерман.

Коли розвиднілось, один спостережливий поліцейський виявив за дровітнею сліди крові. Поліцейський пес узяв слід і привів до ями, розташованої на галявині, приблизно за чотириста метрів на північний схід від садиби.

Мікаель вирушив туди разом з інспектором Ерландером. Вони заходилися ретельно вивчати місце і легко виявили велику кількість крові в самій ямі та довкола неї.

Ще вони знайшли подряпаний портсигар, який вочевидь використовувався як лопатка. Ерландер помістив портсигар у пакет з доказами і занотував знахідку. Він зібрав також зразки залитих кров’ю грудок землі. Один з поліцейських звернув його увагу на недопалок сигарети марки «Пелл Мелл» без фільтра, що лежав за метр від ями. Недопалок теж помістили в пакет і оформили. Мікаель згадав, що бачив пачку «Пелл Мелл» на краю мийки в домі Залаченка.

Ерландер поглянув угору — на небі насувалися важкі дощові хмари. Буря, що обрушилася вночі на Ґетеборг, явно проходила на південь від околиць Носсебру, але було очевидно, що дощ буде обов’язково — питання лише в тому, як скоро. Звернувшись до одного з поліцейських, Ерландер попросив роздобути брезент, щоб накрити яму.

— Гадаю, ви маєте рацію, — сказав нарешті інспектор Мікаелю. — Аналіз крові, ймовірно, підтвердить, що тут лежала Лісбет Саландер, і, скоріш за все, ми виявимо на портсигарі відбитки її пальців. Її підстрелили й закопали, але вона якимсь чином вижила, зуміла вибратися назовні і…

— …повернулася в садибу, де гепнула Залаченка сокирою по голові, — закінчив Мікаель. — Вона досить-таки уперте стерво.

— Але як, чорт її забирай, вона змогла впоратися з Нідерманом?

Мікаель знизав плечима. Ця обставина збивала його з пантелику не менше, ніж Ерландера.

Соня Мудіґ і Єркер Хольмберґ прибули на Ґетеборзький центральний вокзал на початку дев’ятої ранку. На той час Бубланськи вже встиг дати їм телефоном нові інструкції — не їхати до Госсеберґи, а взяти таксі й вирушати на площу Ернста Фонтелля, що біля стадіону, — там містилося керівництво кримінальної поліції області Вестра Гетланд. Їм довелося чекати майже годину, доки з Госсеберґи не повернувся інспектор Ерландер разом з Мікаелем Блумквістом. Мікаель привітався з Сонею Мудіґ, з якою вже мав зустріч, і потиснув руку Єркеру Хольмберґу. Потім до Ерландера приєднався ще один колега з останніми відомостями про пошуки Рональда Нідермана. Його звіт був коротким.

— Ми створили пошукову групу, підпорядковану обласній поліції. По всій країні, зрозуміло, оголошено розшук. О шостій ранку ми виявили в Алінґсосі викрадену поліцейську машину. Там на цей час слід обривається. Ми підозрюємо, що він змінив транспортний засіб — щоправда, поки жодних нових заяв про викрадення автотранспорту не надходило.

— А як із засобами масової інформації? — спитала Мудіґ і з вибачливим виглядом скоса зиркнула на Мікаеля Блумквіста.

— Йдеться про вбивство поліцейського, і підключено всіх. О десятій ми влаштовуємо прес-конференцію.

— Чи знає хто що-небудь про стан Лісбет Саландер? — спитав Мікаель. Усе, що стосувалося пошуків Нідермана, його не надто цікавило.

— Її вночі прооперували, дістали кулю з голови, але вона ще не опритомніла.

— Які прогнози?

— Наскільки я розумію, поки вона не отямиться, висновки робити зарано. Але лікар, який її оперував, каже, що сподівається на сприятливий результат, якщо не виникне якихось ускладнень.

— А як із Залаченком?

— З ким? — перепитав колега Ерландера, ще не посвячений у всі деталі цієї заплутаної історії.

— Карл Аксель Бодін.

— A-а, його теж уночі прооперували. Він дістав потужний удару по обличчю і ще один — під саму колінну чашечку. Травми важкі, але небезпеки для життя немає.

Мікаель кивнув.

— У вас зморений вигляд, — зауважила Соня Мудіґ.

— Цілком можливо. Я на ногах уже третю добу поспіль.

— Він заснув просто в машині дорогою з Носсебру, — сказав Ерландер.

— Ви могли б розповісти всю історію від самого початку? — спитав Хольмберґ. — Схоже, що приватні детективи виграють у поліції з рахунком приблизно 3: 0.