Гастон Леру: Таємниця Жовтої кімнати

Рультабію забракло слів… Хвилювання заважало йому говорити. Він дістав носовичок…

— Але навіщо Ларсан взагалі приходив у ту кімнату? — запитав суддя. — Чому він двічі намагався вбити Матильду Станжерсон?

— Бо він палко її кохав, пане головуючий…

— Ото вже підстава!..

— Так, добродію, ще й яка підстава! Причина вагома. Він був шалено закоханий — тому, та ще з ряду інших причин, здатен був на будь-який злочин.

— Панна Станжерсон про це знала?

— Так, добродію, але вона, звичайно, й гадки не мала, що чоловік, який її переслідував, був разом і Фредеріком Ларсаном, інакше кажучи, Фредерік Ларсан не зміг би оселитися в замку, а тим паче зайти з нами до панни Станжерсон тієї ночі, після подій у загадковій галереї. Між іншим, я ще тоді помітив, що він тримався в тіні й не підіймав голови… мабуть, шукав загублене пенсне. Ларсан атакував і переслідував Матильду Станжерсон під іншим ім’ям, перевдягнений, тобто вона його знала в іншій подобі…

— Пане Дарзак, — запитав суддя, — чи не робила вам панна Станжерсон якихось щиросердних зізнань?.. Адже не може бути, щоб вона нікому жодним словом не прохопилася про таке! Її повідомлення не тільки могло б навести правосуддя на слід злочинця, а й позбавило б вас, якщо на вас немає вини, неприємностей арешту й суду!

— Панна Станжерсон нічого мені не казала, — відповів Дарзак.

— Чи вважаєте ви за можливе те, про що нам розповів цей хлопець? — знову запитав суддя.

— Панна Станжерсон нічого мені не казала, — так само спокійно повторив Робер Дарзак.

— Як ви поясните мені той факт, — знову звернувся судця до Рультабія, — що в ніч убивства лісничого злочинець повернув украдені в професора Станжерсона папери? І в який спосіб злочинцеві вдалось пробратися до замкненої спальні Матильди Станжерсон?

— Ну, на це запитання, гадаю, я легко відповім. Такий чоловік, як Ларсан-Балльмаєр, повинен був десь дістати або замовити всі необхідні ключі. Що стосується викрадення документів, то, як на мене, Ларсанові таке не відразу прийшло на гадку. Вирішивши будь-що перешкодити одруженню Матильди Станжерсон з Робером Дарзаком і шпигуючи за нею скрізь, він одного разу потрапляє з ними до магазину «Лув» і чи то викрадає, чи то підбирає загублену Матильдою Станжерсон сумочку. В цьому ридикюлі був ключ із мідною головкою. Він не знав, яку вартість має цей ключ, поки в газетах з’явилось оголошення панни Станжерсон. Він послав листа «до запитання», як написано в оголошенні, і напевне вимагав побачення з жінкою, сповістивши, що ридикюль із ключем перебуває в руках у того, хто вже давно переслідує її своїм коханням. Відповіді не було. Він подався до поштового відділення № 40 і дізнався, що його листа забрано. Він навмисне імітує одяг і манери Робера Дарзака, бо здатний на все, аби тільки заволодіти панною Станжерсон. Заздалегідь підготував грунт для того, щоб за будь-яких обставин обранець Матильди Станжерсон, ненависний йому Дарзак, чиєї погибелі він жадав, залишився винний .

Я кажу «за будь-яких обставин», але мені здається, Ларсан ще не мав на думці вбивства. В кожному разі він ужив заходів, щоб скомпрометувати Дарзака, одягнувшись подібно до нього. Взагалі Ларсан із Дарзаком майже однакові на зріст, у них приблизно один і той самий розмір взуття. Отож при необхідності злочинцеві неважко зняти відбиток підошви Дарзака й замовити собі точно такі черевики, які він згодом і взув. Для Ларсана-Балльмаєра це дитячі забавки.

Отже, на лист його немає відповіді, побачення йому панна Станжерсон не призначила, а дорогоцінний ключик у нього в кишені, якщо Матильда Станжерсон не йде до нього, то він сам піде до неї! План давно визрів. Ларсан зібрав відомості про замок Гландьє, про флігель. Одного дня, коли професор із дочкою пішли на прогулянку, а татусь Жак кудись відлучився з флігеля, проник туди вікном передпокою. Якийсь час був там сам, пильно роздивлявся все довкола. Одна шафа привернула його увагу, вона нагадувала сейф, із невеличкою шпаринкою для ключа. Ти диви! Це вже цікаво. Ключик з мідною головкою при ньому. А що коли?… Він устромлює ключа у шпарину, і сейф відчиняється… Папери! Ці папери, напевно, дуже цінні, якщо їх зберігають у такому незвичайному сейфі, якщо так дорожать ключем… Еге, це завжди може придатися… Шантаж… Можливо, це чимось зарадить йому для здійснення його любовних намірів. Не вагаючись, він пакує стос паперів і через вестибюль відносить їх до туалетної кімнати. За період, що минув між його відвідинами флігеля та вбивством лісничого, Ларсан мав змогу ознайомитися з цими паперами. Що ж він з ними робить? Адже вони можуть скомпрометувати його… А тому він переносить їх уночі до замку… Мабуть, сподівається, що, повернувши документи, — а це двадцять років роботи! — заслужить подяку Матильди Станжерсон… Взагалі, хто може знати, які думки снують у такій голові, як Ларсанова? Але хоч хай чим це вмотивовано, головне, що він повернув папери, позбувшись їх у такий спосіб.