Андрій Кокотюха - Втікач із Бригідок

Ольга Косакевичева, в описаний час – управителька Приюту.

Франко Іван Якович (1856–1916) – класик української літератури, поет, прозаїк, публіцист, перекладач. Останні роки провів у Приюті на вул. Скарги, де йому виділили окрему кімнату.

Легіон УСС (Українських Січових Стрільців), добровольче збройне формування у складі австро-угорської армії, сформоване за національною ознакою 6 серпня 1914 року. Проіснував до січня 1919 року, після чого був переформований та ввійшов до складу Української Галицької Армії (УГА).

Еркюль Сірано де Бержерак (1619–1655) – французький драматург, поет, прозаїк, філософ, гвардієць. Став прототипом героя п’єси Едмона де Ростана «Сірано де Бержерак». За сюжетом, завзятий дуелянт мав кумедну зовнішність і міг освідчитися коханій тільки тоді, коли писав вірші для закоханого в неї товариша. Той видавав їх за свої, змігши в такий спосіб домогтися взаємності в той час, коли справжній автор лишався в тіні.

Назарук Осип Тадейович (1883–1940) – український громадський діяч, політик, письменник, публіцист. У описаний час – легіонер УСС, літописець, керівник Пресової квартири.

Допоміжна культурна і просвітницька структура, створена 1914 року для популяризації Легіону, а також збору, поширення та збереження інформації про УСС.

Щомісячний журнал, заснований за ініціативою Пресової квартири, публікував нариси, документальні та публіцистичні статті.

Запеклі бої на горі Лисоня біля Бережан між російською армією з одного боку та полком українських січових стрільців і австро-угорськими бойовими загонами – з іншого. Відбулись у серпні-вересні 1916 року. У ході битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте виконав своє завдання – зупинив наступ російських військ на Бережани, завдавши їм важких втрат.

Тут: щоденна газета, виходила у Львові в 1915–1918 рр., видання Українського Комітету, редаговане з позицій більшості в Загальній Українській Раді. Пізніше в різний час і дотепер під цією назвою виходили інші газети аналогічного спрямування, декларуючи збереження традицій.

«Мазепинка» – головний убір українських військовиків, що належали до сформованих у Галичині Легіону Українських Січових Стрільців та Української Галицької армії. Розроблений 1916 року Левком Лепким і затверджений Одностроєвою комісією Легіону Українських Січових Стрільців (отаман Василь Дідушок) 1916 року. Назва пов’язана із тодішнім терміном «мазепинці», «мазепинство», поширеному у російськомовному вжитку, для означення українців-самостійників.

Політична організація, утворена у Східній Галичині 4 серпня 1914 р. Головною метою було проголошення самостійності та соборності України. Учасники СВУ вважали себе репрезентантами інтересів українців, що перебували під російським пануванням. Своєю метою СВУ проголосив боротьбу за самостійність України, використовуючи для цього війну Австро-Угорщини й Німеччини проти Росії. Майбутній устрій української держави мав бути заснованим як конституційна монархія з однопалатним парламентом

Фабрика у Винниках – тютюнова фабрика у Винниках, передмісті Львова. До 2014 року була лідером у виробництві цигарок по Східній Галичині. Головне приміщення постраждало під час російської окупації.

Йдеться про другу російську окупацію Чернівців, яка почалася 27 листопада 1915 року, через п’ять тижнів після того, як австрійська армія змусила російську відступити з міста 20 жовтня. Перед тим царські війська ввійшли в Чернівці 23 серпня 1914 року. 17 лютого 1916 року місто знову перейшло до австрійської сторони. Але у червні російська армія втретє за час війни заволоділа Чернівцями.