— Треба було тікати й не повертатися, Богусю…
Усмішка завмерла на губах війтової. Голова її на очах ошалілого Голоти відділилася від тулуба, полетіла, а тоді впала на землю й покотилася до джерела. Тіло ще якусь мить стояло, а потім повільно опустилося на коліна й упало на бік, зрошуючи все навколо темно-червоною кров’ю. Козира, що стояв позаду мертвої відьми, важко дихаючи, витер спітнілого лоба й стомлено сперся обома руками на свою закривавлену шаблюку.
— От так, доцю… — ледве чутно прохарчав забризканий кров’ю старий розбійник, опускаючись на землю.
Кішка-дев'ятихвістка ( англ .) — канчук, що мав дев’ять і більше хвостів. Завдавав страшних рваних ран.
По-піратськи ( фр .).
Чоловіка ( пол .).
Дім розпусти ( лат .).
Тип шаблі, поширений серед польської шляхти у XVII–XVIII століттях.
Шабля, що з’явилася за правління Яна III Собеського (1674–1696). Яновки вирізнялися пишним орнаментом і прикрасами у східному стилі.
Італійський шинок.
Шинок у південних слов’ян.
Німецька корчма.
Страва польської, литовської, білоруської й української кухонь, тушкована капуста з м’ясом.
Сейм Великого князівства Литовського в 1766 році затвердив гарнець малий (шинковий), рівний 2,8237 літра.
Вибачте, сеньйоро (суміш іт . та ісп .).
Життя прекрасне ( іт ).
Дрібнопомісна шляхта, володіли присадибними господарствами, не мали селян, самі трудилися на своїй землі.
Кровна помста ( іт .).
Староста, якого призначав власник села.
Угорське вино.
Хата з архаїчною формою курної печі, дим від якої йшов просто всередину.
До тих пір, ми будемо чекати ( чеськ .).
Різновид бойового кавалерійського молота-топірця з вузьким недовгим лезом.
Кінець ( пол ).
Морфея ( іт .).
Так минає слава земна ( лат .).
У доброї людини гнів минає швидко ( лат .).
Гнів не дозволяє розуму пізнати правду ( лат. ).
Польський магнатський рід, що володів значними маєтками на Волині.
Мир, мир ( лат .).
Термін, яким християнське населення Іспанії й Португалії називало євреїв, що прийняли християнство, та їхніх нащадків.
Шапка з околишем ширшим або вужчим з хутра і з верхом із шовку, сукна або оксамиту.
Польський шляхетський рід. З цього роду були два великі коронні канцлери: Ян Малаховський (1698–1762) і Яцек Малаховський (1737–1821).
Знаменитий магнатський рід князів, з якого походили Дмитро «Байда» Вишневецький (1517–1563/64), Ярема Корибут-Вишневецький (1612–1651) та польський король і великий князь Литовський Міхал Корибут Вишневецький (1640–1673).
Книга, що описує магічні процедури й заклинання для виклику демонів.
Йохан Бехер (1635–1682), німецький лікар і хімік.
Георг Ернст Шталь (1659–1734), німецький лікар і хімік, першим сформулював теорію флогістону.
Капуцини — римо-католицький чернечий орден, заснований у 1525-му в Урбіно. 1750 року в Острозі Януш Олександр Санґушко подарував монахам-капуцинам під будівництво монастиря ділянку землі за міськими валами по дорозі на Дубне.
Доля ( лат .).
Без надії сподіваюсь ( лат .).
Військово-адміністративна одиниця Запорізької Січі, що складалася з кількох сотень козаків.
Римо-католицький орден жебраків, заснований 1209 року в Італії Франциском Асизьким. В Острог францисканців запросив князь Януш Острозький (1554–1620).
Ім’я коня Дона Кіхота, головного героя роману «Дон Кіхот» Мігеля де Сервантеса.
Слабке рішення ( ісп .).
Старовинна українська страва, приготовлена з м’яса домашньої худоби, птиці чи їхньої суміші, овочів, прянощів та заправлена борошном.
Читать дальше