Джо Аберкромби - Прекрасний негідник

Ревс подумав, що його сумління витримає такий тягар.

-- Я б з радістю приєднався до Вас, полковнику, але моя нога…

Глокта фиркнув.

-- Я прекрасно розумію, носити таку тушу – непосильне завдання для любих ніг. Не хотілося б звалити цю ношу на невинного коня, -- загальний сміх. – Хтось народився для великих вчинків. Інші для… не знаю чим ти там займаєшся. Звичайно, що ти можеш не їхати з нами. Інакше і бути не може.

Нищівна образа цілковито потонула в п’янкій хвилі полегшення. В кінці кінців, добре сміється той, хто сміється останній, а Ревс сумнівався, що за годину, комусь з його мучителів буде до сміху.

-- Сер, -- промовив Вест, коли полковник, зі спритністю акробата, перемахнув з огорожі в сідло. – Ви впевнені, що ми мусимо це робити?

-- А хто, по-вашому, повинен? – запитав Глокта, потягнувши за віжки і різко осадивши коня.

-- Багато людей загине. Людей з сім’ями.

-- Гадаю, що так. Це – війна , лейтенанте, -- почувся улесливий смішок інших офіцерів. – Саме тому ми тут.

-- Звичайно, сер, -- Вест проковтнув слину. – Капрал Танні, осідлайте, будь-ласка, мого коня…

-- Ні, лейтенанте Вест, -- сказав Глокта. – Ви потрібні мені тут.

-- Сер?

-- Коли все це закінчиться, я потребуватиму одного-двох офіцерів, які можуть відрізнити свою сраку від пари динь, -- він кинув спопеляючий погляд на Ревса, який трохи підтягнув пом’яті штани. – До того ж, підозрюю, що Ваша сестра, коли виросте, наробить клопоту. Я не можу позбавити її Вашого благодатного впливу, згодні?

-- Але, полковнику, я повинен…

-- І чути цього не хочу, Вест. Ви залишаєтеся, це наказ.

Вест відкрив рота, наче хотів щось сказати, тоді швидко закрив його, став струнко і рішуче відсалютував. Капрал Танні вчинив так само, в куті ока в нього блиснула сльоза. Ревс винувато наслідував їхній приклад, п’яний від жаху та насолоди, на саму думку про всесвіт без Глокти.

Полковник посміхнувся; в яскравому світлі сонця було боляче дивитися на його повний комплект досконалих, сяючих білизною зубів.

-- Спокійно, джентльмени, припиніть цю сентиментальщину. Ви й оком не моргнете, як я повернуся.

Він потягнув за віжки, змусивши коня стати дибом, на мить завмер на фоні яскравого неба, немов статуя якогось героя, і Ревс запитав себе, чи коли-небудь існував прекрасніший негідник.

Потім його обличчя вкрила пилюка , коли Глокта помчав вниз по схилу.

В бік моста.

Переклад з англійської -- полігНОТ

- - - - - - - -

https://www.facebook.com/pg/PoligNOT

Заходьте на мою сторінку на Facebook і підписуйтеся, щоб довідуватися про нові переклади.

- -- - - - - -