Альбій Шудря - Албі бек

Здесь есть возможность читать онлайн «Альбій Шудря - Албі бек» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Севастополь, Год выпуска: 2007, ISBN: 2007, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Албі бек: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Албі бек»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У Севастополі сенсація — тут вийшов друком перший україномовний і проНАТОвський «іронічний роман» українського військового журналіста Альбія Шудрі. Він змальовує свій особистий досвід спілкування з «натовськими агресорами» в Косово і Грузії та «російськими братами» у Севастополі.

Албі бек — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Албі бек», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Барінов пішов читати свіжий номер «Правди», щоб вибрати матеріал на передрук в нашій газеті і правильно поінформувати одразу всіх комуністів флотилії.

«Гекачепісти», як відомо, програли. Барінов теж, тому що його оголосили мало не головним заколотником місцевого рівня. В політвідділі штабу почали видавати картки партобліку. В колишньому ідеологічному чистилищі флотилії всі перебували в заціпенінні. Тільки декілька моїх ровесників — випускників Київського політучилища жваво обговорювали перспективи:

— Ми тут вирішили вступати в компартію Руцького, давай пиши заяву! — весело запропонував хтось.

— З мене вистачить. Ніяких партквитків, — без ентузіазму відповів я. Це було відверто. Я знав, що тепер ніхто й ніколи не затягне мене в будь-яку партію, навіть якщо це буде партія любителів рок-музики…

До речі, якщо хтось так і не зрозумів, для мене так і залишилось загадкою, де я міг «посіяти» партійний документ.

* * *

— You fucking communists! You put my father to jail! [1] Ви — грьобані комуністи! Ви запхали мого батька до в’язниці! (англ.). — кричав капітан Андре Таслер, майже виплигуючи із свого рябого, в тисячі дрібних крапочок німецького камуфляжу.

Ховарт, цивільний дядечко з добрим обличчям в окулярах з британського Міноборони, ледве стримував його. Таслер добряче хильнув пива і відвів очі вбік. Ховарт покрутив пальцем біля скроні. Це була його остання дипломатична спроба зняти напругу.

Мені було ніяково в цей момент у барі натівського штабу в Косово. Хотілось виправдатись, розказати про свого батька.

Про те, що його життя було великим компромісом. Що компроміс, як на те пішло, був необхідністю і в моєму житті. А взагалі — ми нормальні! Ми — не ортодоксальні партійці! Але слів не було.

І вечір здавався безнадійно зіпсованим.

Я брів акуратними вуличками контейнерного містечка натівського штабу. За колючим дротом вдалині блимали вогні нічної Пріштіни. Вартовий угорець поблизу центральної брами неквапливо прогулювався, звісивши лікті на «калашников»…

Раптом безглузда, але в той момент напрочуд рятівна, ідея виплила на перший план, як з’являється на екрані назва голлівудського фільму, обіцяючи гарний сюжет. Я подумав: «А що якби Тоні Айоммі з «Блек Себет» заграв на своїй гітарі позивні програми «Врємя»? Тяжкими співзвуччями, в квінту, щоб аж пробрало до середини! От був би прикол!»

Була, здається, дев’ята вечора за місцевим часом.

Рок-н-ролл

Навіть не знаю, коли це почалося… Можливо, ще в п’ятирічному віці, коли безтурботно засипаючи на своєму ліжку, крізь подушку чув ревіння гітар групи «Блек Себет». Неймовірну на ті часи музику на першому поверсі слухав мій дядько Олег. В нього був магнітофон «Дніпро». Одного вечора забойна пісня «Iron Man», що розпочинається скриплячим голосом металевого монстра, прозвучала разів двадцять підряд.

Центром Всесвіту був Косів, оточений карпатськими горами. В цьому краю живуть гуцули, які в дитячій уяві асоціювались з тисячами файно вбраних мешканців гірських сіл. На церковне свято Івана мешканці гір галасливими хвилями накочувались на вулиці. Святкуючі поважного віку гордо носили кептарі і капелюхи з перами. Діти бавились м’ячиками на довгій гумці, прив’язаній до пальця. І всі лизали «льоди», тобто морозиво. На базарі тоді ще запросто можна було почути дримбу. Якась бабця, сидячи на лавці і заплющивши очі, як медитуючий тібетський монах, безперервно видобувала звуки, які дрижали в повітрі.

Зараз такі інструменти сприймаються майже як містичні шаманські знаряддя. А тоді цієї екзотики було стільки, що на неї ніхто не звертав уваги. Бо дримба є дримба. А автобус типу «ПАЗ», натужно завиваючи на гірських дорогах, завжди привезе з села Верхній Березів до міста стільки людей з бесагами, скільки захочуть поїхати, а не скільки буде вільного місця.

Був ще один яскравий образ гуцула, який знайшов втілення на вивісці кафе «Трембіта». Мешканець Карпат там завмер в гордій поставі, а трембіта стирчала грізно, як 100-мм протитанкова гармата. Гори були чудесного смарагдового кольору, сорочка гуцула білосніжно-біла. А постоли класично стирчали в різні боки загнутими носками. З кафе вечорами вивалювались щасливі відвідувачі з розчервонілими обличчями. Там завжди можна було попити коломийського пива.

Але гуцули грали не тільки на трембітах. Знайшлися люди, які вирішили, що електрогітара з фузом — це теж файний звук.

І він повинен-таки трохи струснути зі стін районного Будинку культури наочну агітацію в акуратних дерев’яних рамках з гуцульською різьбою. Світ колись поглинула «бітломанія». Косів став жертвою «гуцуломанії».

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Албі бек»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Албі бек» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Албі бек»

Обсуждение, отзывы о книге «Албі бек» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x