А Кофанов - Криміналістика

Принципамикриміналістичної методики розслідування злочинів:

— законність наукових рекомендацій (всі рекомендації повинні відповідати принципам кримінального процесу, бути етичними та гуманними);

— оптимальний набір слідчих дій (в будь-якій окремій методиці доцільно використовувати повну сукупність слідчих дій, яка забезпечує досягнення мети розслідування);

— максимальне використання технічних засобів, спеціальних знань та допомоги громадськості;

— використання передового досвіду та слідчої практики.

Структура методики розслідування окремих злочиніввключає такі розділи (елементи):

— загальної методики розслідування злочинів (поняття, об’єкт дослідження, завдання, принципи, місце в системі криміналістики і зв’язок з іншими галузями знань);

— окремих методик розслідування різних видів злочинів (криміналістична класифікація злочинів і методик їх розслідування, структура окремих методик розслідування).

Вказані елементи складають загальні положення (принципи), які є основою побудови окремих методів розслідування, які необхідно відрізняти від структури окремих методик, розслідування різних видів злочинів (убивств, дорожньо-транспортних злочинів, крадіжки тощо).

Методика розслідування злочинів є частиною науки криміналістики і пов’язана з іншими її розділами: загальною теорією криміналістики, криміналістичною технікою і криміналістичною тактикою.

Як розділ науки криміналістики, методика розслідування накопичує наукові дані попередніх розділів криміналістики: загальної теорії, криміналістичної техніки, судової експертизи криміналістичної тактики та криміналістичної методики.

Питання міжнаукових зв’язків криміналістики має особливе значення. Розділи криміналістики в залежності від об’єктів та завдань дослідження поряд з внутрішньонауковою взаємодією має цільові зв’язки з відповідними галузями знань. Виходячи з цього методика розслідування, маючи предметом широке коло об’єктів, що відносяться до різних сфер життя та діяльності використовує багатосторонні наукові зв’язки криміналістики. До таких галузей знань, належать наукові дані, необхідні для розкриття різних видів злочинів. Ці данні позичаються з таких наук — біології, судової медицини, які дозволяють на підставі ДНК-аналізу ідентифікувати підозрюваного у вбивстві, встановити особу невпізнаного трупа тощо. Виняткового значення для розвитку методики розслідування набувають найновіші дані в галузі економічних знань, математико-кібернетичних методів, що застосовуються в розкритті економічних злочинів та пов’язаних з ними службових діянь.

Криміналістична класифікація злочинів ґрунтується на основі поєднання кримінально-правових та криміналістичних критеріїв. В основі такої класифікації злочинів за класами, групами, підгрупами, видами та різновидами мають бути перш за все кримінально-правові ознаки.

Види класифікації:

— родова(за групами злочинів, об’єднаних однією главою КК України);

— видовакримінально-правова класифікація злочинів, що використовується в криміналістиці як основна ознака при розробці окремих криміналістичних методик.

Можливі також інші класифікації, до яких належать класифікації: а) за способом вчинення злочину; б) за ступенем приховання, маскування злочину; в) за злочинним досвідом особи, яка вчинила злочин; г) за місцем їх вчинення: злочини, місце вчинення яких локалізується в просторі; злочини, місце вчинення яких не має певного територіального характеру, а пов’язане з якою-небудь організаційною структурою, системою.

У криміналістиці розроблена структура окремих методик розслідування:а) криміналістична характеристика даного виду злочину; б) типові слідчі ситуації на стадії виявлення злочину та етапах його розслідування; в) криміналістичні питання порушення кримінальної справи; г) слідчі версії, обставини, що підлягають з’ясуванню; г) організація і планування розслідування; д) початкові слідчі дії та опера- тивно-розшукові заходи; є) особливості проведення окремих слідчих дій та їх комплексів (криміналістичних операцій); є) забезпечення координації дій правоохоронних органів у розслідуванні та взаємодії з контролюючими та іншими державними органами, об’єднаннями громадян; ж) заходи криміналістичної профілактики.