Віктор Горобець - Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783 років

Здесь есть возможность читать онлайн «Віктор Горобець - Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783 років» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Жанр: История, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783 років: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783 років»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, відновлюється інтерес до історії України. Читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, результатами останніх наукових досліджень та відкриттів. При цьому автори не виконують ідеологічне замовлення, їхні оцінки часом не збігаються, що дозволяє кожному з нас самому виступити суддею в цих суперечках.
• Козацька революція 1648—1649
• Переяславська рада і світ після Переяслава
• Війна берегів та її наслідки
• Гетьманат кінця XVII — початку XVIII ст.
Сьогодні ці теми стали вкрай актуальними, і пропонована книжка може відповісти на чимало питань, які цікавлять і турбують кожного українця.

Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783 років — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783 років», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Для оборони давньої княжої столиці Русі та духовного осередку православної України Хмельницький залишив Київській полк під орудою Антона Ждановича. Трохи згодом, уже після поразки під Берестечком, гетьман особисто відвідав Київ і видав наказ втримати місто за будь-яку ціну. І, уже прямуючи до Корсуня, Богдан вирядив на допомогу Ждановичу Уманський і Білоцерківський полки, повторивши свій наказ будь-що втримати « столечне » місто на Дніпрі.

Чи легко було Ждановичу виконати наказ Хмельницького? Звичайно, війська в його розпорядженні було немало. Але не забуваймо, що в Києві козацька старшина завжди почувалася не надто певно. На відміну від центрів південних староств Київського воєводства — Корсуня, Переяслава, Богуслава чи Чигирина, де козацтво здавна було домінуючою силою, у самому центрі воєводства його позиції були відверто слабкими. Не будучи певним за надійність своїх тилів, полковник Жданович поводився вельми пасивно, нерішуче. Було видно, що активності київському полковнику не додавала й та позиція, яку зайняли влітку 1651 р. вищі православні владики на чолі із Сильвестром Косовим. Київський митрополит спільно з архімандритом Києво-Печерського монастиря Йосифом Тризною звернулися до Ждановича з настійливим проханням відмовитися від боротьби зі значними силами литовської армії, аби не спровокувати тим самим жертв серед козаків і місцевого православного люду, а також не допустити руйнувань у Києві. Церковні владики переконували козацького старшину в тому, що їхні звернення до польного гетьмана литовського із закликами до милосердя та запевненнями в тому, що всі вони « і духовного і світського всяких чинів люди, у підданстві і в усій його королівській волі бути бажають », обов'язково знайдуть відгук у серці Радзивілла.

Реагуючи на такі ініціативи митрополита, Жданович залишив оборонні рубежі на північних підступах до Києва та підійшов під стіни міста. Тим часом, отримавши звістку про наближення литовської армії, київські міщани масово почали покидати місто. За словами Самовидця, кияни масово сплавлялися вниз по Дніпру «ку Переяславслю, Черкасом і к іним містам коло Дніпра».

Отож при наближенні литовців козацькій старшині помічників у відбитті супротивника відверто бракувало. Спершу передовим силам литовського війська вдалося оволодіти й пограбувати Межигірський монастир у Вишгороді. А вже в ніч на 26 липня литовські війська відразу з трьох боків пішли на штурм Києва. Під час нічного штурму міста козакам вдалось втримати оборону. Але бій показав ненадійність київських захисних укріплень. І полковник Жданович після нетривалих роздумів віддав наказ про відступ з Києва.

По відходу з міста козаків митрополит Сильвестр, печерський архімандрит Йосиф, київський війт Андрій Ходика, київські бурмистри й райці, аби уникнути жертв і руйнувань, надіслали до литовського гетьмана своїх гінців, повідомляючи про беззахисність Києва та благаючи про милість до його мешканців. Надії на позитивні результати свого звернення до польного литовського гетьмана духовним і світським начальним людям Києва вселяла та слава, яка супроводжувала Радзивілла — лицаря шляхетного, котрий свято шанує кодекс лицарської поведінки. Отримавши від київських начальних людей запрошення до беззахисного міста, що віддавало себе у його владу, князь, тим не менше, не поспішив відразу вступати до Києва. Одні дослідники вбачають причину такої неквапливості польного литовського гетьмана в його побоюваннях потрапити нічної пори до засідки. Інші ж схильні пояснити поведінку Радзивілла його честолюбністю й безмірним гонором.

Адже, коли вранці наступного дня князь таки вступив до Києва, цей акт було обставлено за всіма канонами найпишнішого середньовічного церемоніалу: князь в'їжджав до столиці через руїни Золотих Воріт, перед ними на нього чекав київський війт з ключами, там же перебували й інші «батьки» міста, а також вищі церковні ієрархи на чолі з митрополитом Київським Сильвестром Косовим і печерським архімандритом Йосифом Тризною та «усім духовним чином». Війт із писарем поклали князеві під ноги міські корогви та передали символічні ключі від міської брами. По тому вони заново склали від імені всіх киян присягу вірності королю Яну II Казимиру. Після цього процесія рушила до Святої Софії, де митрополит Київський з усім священним собором відслужив на честь литовського князя урочистий молебень.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783 років»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783 років» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783 років»

Обсуждение, отзывы о книге «Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783 років» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x