Раиса Иванченко: Історія без міфів. Бесіди з історії української державності

ж) сприяє розвиткові художнього та науково–технічного перекладу.

2.5. Товариство має періодичний друкований орган та видає інші матеріали стосовно діяльності Товариства на виконання статутних положень.

Національні процеси в Україні. — Ч. 2 — С. 512–513.

Установчий з’їзд НРУ відбувся 8–10 вересня 1989 р. у Києві. Його делегати репрезентували близько 280 тис. активних учасників. Створена на з’їзді організація дістала назву “Народний рух України за перебудову”. Було прийнято Програму та Статут НРУ. Головою НРУ було обрано поета І. Драча. У лютому 1990 р. НРУ було офіційно зареєстровано у Раді Міністрів УРСР...

25–28 жовтня 1990 р. у Києві проходили Другі Всеукраїнські Збори (з’їзд) НРУ. Його делегати представляли згідно з офіційними даними Руху 632828 членів НРУ. Називалася на з’їзді і загальна кількість прихильників НРУ — приблизно 5 млн чоловік. Основна кількість делегатів з’їзду (56,7 %) — представники Львівської, Тернопільської, Івано–Франківської областей та м. Києва. Переважна більшість делегатів з’їзду — українці (95 %). За соціальним станом 68 % делегатів — інженерно–технічні працівники, службовці, наукова та творча інтелігенція. Вони представляли понад 40 різних політичних та громадських організацій, серед них 14 партій. Найчисленнішими з них на зборах були ТУМ ім. Шевченка (25,3 %) та УРП (12,6 %).

Делегатами зборів були 418 народних депутатів різних рівнів, у т. ч. 5 — СРСР, 18 — УРСР, 117 — обласних, 215 міських та 108 районних Рад. Окрему групу склали колишні члени УПА — 15 чоловік.

На зборах були заслухані доповідь голови НРУ І. Драча “Про політичну ситуацію в Україні і завдання Руху”, 11 співдоповідей та 6 звітів. У їх обговоренні взяли участь понад 90 чоловік.

Головна увага у доповідях, звітах та виступах була зосереджена на таких питаннях: майбутнє НРУ в умовах багатопартійності, вимога повної незалежності України і неприйняття ідеї нового Союзного договору, створення української національної армії, міжконфесійні стосунки.

Серед першочергових завдань НРУ, про які говорилося на зборах, делегати особливо виділили необхідність розширення його соціальної бази, нарощування впливу серед населення, в першу чергу на рівні районів і сіл.

На зборах було розглянуто і прийнято доповнення і зміни до Програми та Статуту НРУ. Із назви організації вилучено слова “за перебудову”. Головною метою діяльності визнається відновлення державної незалежності України. Відкидається ідея співробітництва з КПРС. Акцентується увага на необхідності перетворення НРУ в об’єднання всіх опозиційних сил республіки. Створено нову ланку керівництва НРУ — Політичну Раду, а також перейменовано президію НРУ у Центральний провід […].

1. У своїй діяльності Народний Рух України (далі Рух) керується принципами гуманізму, демократії, гласності, плюралізму, соціальної справедливості, виходячи з інтересів усіх громадян незалежно від національності. Рух згуртовує їхню патріотичну енергію, виявляє їхню волю до політичного, економічного та культурного відродження України.

2. Головною метою діяльності Рух визначає: відновлення парламентським шляхом державної незалежності України, побудову демократичного й гуманітарного суспільства, в якому буде досягнуто справжнє народовладдя, добробут народу й умови для гідного життя людини, відродження та всебічного розвитку української нації, забезпечення національно–культурних потреб усіх етнічних груп республіки.

3. Рух ставить перед собою цілі:

а) всіляко сприяти відродженню людини як морально відповідальної особистості;

б) сприяти розвитку національно–державного будівництва, скерованого на перетворення України в незалежну, правову державу, покликану забезпечити вільний розвиток особистості, захист прав людини і нації, безперешкодне здійснення демократичних свобод;

в) домагатися радикальної перебудови економіки України на засадах економічної самостійної з урахуванням регіональних і структурних особливостей [™].

Національні процеси в Україні. — Ч. 2. — С. 541–545.

Квітень 1990 року

Виражаючи волю народу України жити вільно і в достатку, прагнемо до побудови незалежної Української держави, в якій гідно, мирно, в умовах добробуту житимуть громадяни республіки, незалежно від їхньої національності, суспільного стану, світогляду та віросповідання.