Бруно Шульц - Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Не знаю, чи Юна передала Тобі мою статтю про Ґривалда [91], яку я написав місяць тому. Я надіслав копію Чарському [92], проте він якось досі її не опублікував. Боюся, що Тобі вона не сподобається. Цю книжку надзвичайно важко зреферувати дискурсивним стилем, адекватно передати її поняттєвими засобами.

Що поробляєш? Чи багато працюєш? Що поробляє Ничек? Коли ви поберетеся? Сердечно її привітай від мене.

У мене тут дуже сумно й самотньо. Я б хотів перебратися бодай до Львова, коли вже до Варшави якось важко.

Певний час тому ви зустрічалися з Юною, як вона мені писала, але потім ті зустрічі, дуже милі для Юни, якось припинилися — напевно, з її вини. Вона сповнена іпохондрії та неслушних страхів. Що поробляєте на Свята? Дуже сердечно вас обіймаю та вітаю.

Бруно Шульц

Дрогобич, 29 XI [1936]

Дорогий Тадзю! 2 тижні тому я перебував у Варшаві й хотів із Тобою побачитися, на жаль, моє перебування супроводжували дуже неприємні обставини: Юна була важко хвора, а незабаром і я захворів, і пролежав 10 днів у ліжку. Лежачи в чужому помешканні та хворіючи грипом, я не хотів Тебе запрошувати. Мене відвідав тільки Вітольд [93], котрий дав мені почитати свій новий роман [94]. Він майже готовий і чудовий. Моя річ усе ще в пелюшках. Видаю в «Roju» том давніших новел [95]. Набралося того 270 сторінок, а разом із 33 ілюстраціями буде близько 300 стор. Дуже турбуюся про ілюстрації, чи мені того «Rój» не зіпсує. У мене не було відчуття, що я вловив і вичерпав у моїй рецензії суть Твого роману. Ґривалда дуже важко реферувати й характеризувати. Форма справді дуже добра. Ти заслуговував на «нагороду молодих» [96]. Проте там, схоже, визначальними є закулісні мотиви. Я забрав Юну до Львова, де вона далі лікується. Маю 4-тижневу відпустку. Про що Ти тепер пишеш? Чи буде то щось подібне до Гривалда ? Налковська [97]сказала, що Ти мусиш знайти якусь більш драматичну тему — тоді Ти напишеш досконалу річ! Спасибі за пам'ять. Ничкові дякую за вітання і також передаю сердечні уклони.

Бруно

[3 II 1937]

Дорогі Друзі!

Від усього серця вітаю Вас до [ sic! ] Вашого прекрасного союзу [98], здавна очікуваного й бажаного для всіх Ваших друзів. Я бажаю усіляких гараздів до [ sic! ] Вашої прекрасної спільноти, яка є одним із наймиліших і найосяйніших осередків наймилішої людяності, сердечного тепла і шляхетної духовності — в літературній Варшаві.

На жаль, мушу Вас засмутити звісткою, що мої стосунки з Юною цілковито розлетілися [99]. Вона врешті-решт знеохотилася моєю безнадійною ситуацією, труднощами переїзду до Варшави, які вона пов'язувала — таки слушно — з моєю безпорадністю. Не знаю навіть, де вона тепер перебуває, оскільки порвала навіть листовне спілкування зі мною. Я переживаю тепер важкі часи. Чекаю тужно кінця навчального року, щоб змінити місце побутування.

Усіх найкращих гараздів зичу Вам палко.

Дуже відданий

Бруно Шульц

Дрогобич, 8 IV 1937

Мої дорогі!

З приємністю пересилаю пані Марії Лешнобродській мій автограф — перейнятий її ентузіазмом. Дуже любо буває авторові довідатися, що його розуміють.

Тобі, любий Тадзю, дякую за слова — позитивні та негативні [100]. Ти, здається, маєш слушність і в одному, й у другому. Не мушу Тобі навіть казати, як би я втішився, якби Ти написав щось про книжку. Про неї досі так мало написано. Властиво, у пресі про неї нічичирк. Наперед сердечно дякую [101].

Тобі, любий Ничку, дякую за пам'ять і вітання, і новини, і обіймаю Вас обох найсердечніше, завершуючи квапливо, бо Вашу посилку, вислану 21-го, допіру сьогодні отримав.

Бруно Шульц

24 II 1938

Шановний Пане!

Я чув про Вас багато доброго від п. Яніша [103]і Стренґа [104], і дозволяю собі таким шляхом запропонувати Вам ближче знайомство. Я дуже в ньому зацікавлений.

Сподіваюся, що нам удасться організувати якусь зустріч. Але, перш ніж це трапиться, чи не побажали б Ви щось про себе написати? Чи Ви належите до прихильників листування? Мене б дуже втішило, якби Ви невдовзі написали. Гадаю, що ми матимемо багато що сказати один одному.

А тим часом додаю вирази поваги й симпатії.

Бруно Шульц

Дрогобич, 25 XI 1934

Флоріянська, 10

Шановний і Дорогий Пане!

Не гнівайтеся, що відписую занадто пізно і не так, як хотів би. Нехай це Вас не відштовхує. Ми ще будемо — у кращі для мене часи — листуватися, і неодмінно зустрінемося. Яніш мені казав, що Ви дуже до мене подібні внутрішньою структурою, хоча фізично цілком інші. То мене дуже цікавить і тішить. Але так якось тепер складається, що ми не зможемо побачитися на Свята, бо я виїжджаю до Варшави на всі канікули. А може, Ви б також вибралися до Варшави, куди і Яніш їде на початку січня?! Яніш дуже тішиться з нагоди побачитися з Вами. На жаль, і він, і я маємо тут мало часу, щоб бачитися навзаєм частіше. Він вільний щойно вночі, а тоді знову я втомлений. Шкодую, що так пізно з ним познайомився. Я надіслав йому ще в серпні запрошення, на яке він не відреагував, і лише в листопаді прийшов до мене.